?

Log in

басейн

памятаю як дізнався - все що знаходиться на "Медику" належить одній людині. було літо і мав плани на басейн. він був би ідеальним завершенням ранкової пробіжки. та опинитися в басейні вдалося лише з ровером укупі. на тренуванні із велополо. і це було сповненням мрії.

10429240_4518482977176_1772773707706538474_n

Каспер

кілька годин тому вирушив потяг Львів-Київ, в якому поїхав мій друг. за ці дні прийшло розуміння вислову - "не сотвори собі кумира". у всіх є свій +, у всіх є свій -
на вихідних організовували змагання із велополо Lviv Autumn Polo Series '14, але це вже інша гісторія для іншого дня. спершу треба виспатись, оскільки сон допомагає мен одужати.
гастрономічний результат п'ятниці - філе із медово-соєвим сосом з часником в кунжуті..
зустрівся із дизайнером і Тарасом Ф. на локації. узгодили подальший фронт робіт..

хороший поганий день

коротко. зловив колію, впав, подер одяг і себе, поспішаючи на не потрібну зустріч, напився. осяяння: роби лише те, що впирає і навчись нарешті казати "ні".

думки на дорозі

а) останні події дали відповідь на питання - навіщо весь центр і держ установи обкладенні плиткою;
б) їдучи на нічне патрулювання сьогодні, вперше за кілька днів ввімкнув музику, а не слухав радіо із новинами.. старих добрих Mad Heads;
в) за вікном в когось спрацювала сигналізація на "колесах".. спіймав себе на думці, що треба сходити перевірити.. маю надію все не злиється як завше.. і те, що ми зараз бачимо - це зародження громадянського суспільства

(без назви)

прийшов домів після роботи.. на вхідних дверях в під'їзд було оголошення - в якихось там числах до вас завітає священник якоїсь там церкви якогось там патріархату.. сидимо ми значить з Мопсом в кімнаті.. і з-за дверей починає доноситися стиха дзвін.. може, здалося7. з моїм особливим вухом чого тільки не почуєш, подумалось.. та далі дзвін ставав гучніше.. коли його почув Мопс, стало зрозуміло - мене не глючить, а прийшов священник. нагадаю, що живу у дев'ятиповерховій мало-сімейці.. яка до того ж сусідствує із клінічною психіатричною лікарнею.. тут необхідно бути насторожі

новий відлік

6 місяців аби виїхати за кордон. 1 день аби це стало не актуальним.
останній робочий день року.. їдучи на скутері, на старенькому walkman знайшов альбом "Naked Flame" Mad Heads.. на вулиці до біса класна погода.. пазл склався.. навіть закортіло випити пінту темного.. та я стримався.

театр тіней

один з небагатьох днів запланованих від початку і навіть трьома годинами після його закінчення..
на ранок запис програми.. та звукорежисер Антон запізнювався, тому забрав шлем і отримав переказ у банку.
після заїхав на Зелену 186 за рештою з/п з тимчасової роботи у колл-центрі (останні роботи в мен всі такі).
на 12.. із запізненням (підйом і спуск на вулиці Зеленій один із найбільш виснажливих) був в піццерії.. на роботі.. ха-ха.
надвечір М. постригла мене.. і почалася вистава.. квитки купляв через booking.uz.gov.ua. для зареєстрованих на сайті користувачів є один айсберг - прізвища в замовлених квитках проставляється автоматично відповідно до реєстраційної форми. незалежно від кількості і напрямів руху.. тобто можна купити кілька квитків в один і той самий потяг в один кінець.. звісно, було б більше часу подібного не трапилось.. та за його браком. в довідці порадили здавати квитки і викуповувати.. та попередили - не факт, що вдасться купити той самий.. до потяга лишалося кілька годин.. трохи поспали.. о пів на третю чекало таксі..
на вокзалі, за 20 хвилин до відправлення прийняв вольове - прориватися із тими квитками, котрі були.. на 43 потяг до Франківська придбані квитки в інтернеті є посадковими документами.. зіграти на слабкостях в поводженні із новою процедурою працівників залізниці.. таким був план. і він спрацював.. провідниця навіть не знала про те, що таке можливо - зчитувати QR-код квитка.. або забула, бо за хвилин 10 консультування із начальником потяга і сусіднім провідником вона поборола диявольську машинку.. але ж квитки куплені на одне й те саме прізвище.. і тут мій вихід: розповів, що сам погано розуміюсь із технікою і, напевно, то все їхня ота страшна павутина злапала інше прізвище.. бо ж вводив своє і М. провідниця здалася без опору. квіти. завіса.
на майбутнє. перевіряйте правильність оформлення квитків перед купівлею. зайва секунда, зате жодних вистав.
от тільки на цьому пригоди не завершились.. з Києва разом зі знайомим передавали анти-лавинне спорядження.. здавалося б ніц складного: в Києві йому передають спорядження, у Львові підсідаємо ми, у Франківську він віддає нам спорядження. проблеми почались ще в Стольному - сестра переплутала паспорт (спорядження видавалось під закордонний паспорт, та не внутрішній). вона все порішала.. Фунт закидувала це все в потяг.. в буквальному розумінні - попросила чуваків з потяга Дена аби вони йому передали.. о 5й ранку дзвоню з перонна. він каже мені - нічого не передавали.. для довідки: вартість біпера в околі 3 тис. грн., лавинного щупа 600 грн., лопати близько 500 грн. таких комплектів було два.. про осінні черевики timberland, які були там мовчу.. принаймні вони були мої.. підриваюсь і біжу в його вагон.. всі люди вийшли, та мені пощастило наштовхнутись саме на тих, кому Фунт передавала спорядження.. вони щось забули в потязі і тому повернулись.. до них ніхто не підходив, хоча Ден сидів навпроти.. а спорядження..так, от воно лежить.. заканало.
далі був мікроавтобус до Ясинів, в якому вдалося трохи поспати.. з Ясинів до Драгобрату Газ-66. розмовляти ні з ким не було жодного бажання.
надто багато усього для одного дня.
покладатись лише на себе - правильна тактика7 тоді що робити в подібних ситуаціях7. навряд їхати за спорядженням самому, а інших варянтів не було, вихід. питання відкрите..
p.s. цього дня вкотре ледь не розбіглись із М. "чють-чють нє счітаєтса"

у пошуках розуміння

зранку вдалося таки відірвати себе від подушки.. зробити зарядку.. зібрати Мопса.. і вибігти з дому.. так, ще застрибнути на зворотньому шляху в душ і поголити шчі.. наприклад, на сніданок часу не вистачило.. це з запізненням 1/4 години на роботу..
на 1000 була призначена співбесіда.. місцерозташування - адова пром.зона - одразу сказало все.. і секретутки одна на одній, котрі слідкують аби всі правильно заповнювали анкети.. можна було і не заходити. та ні, зайшов. заповнив перші два рядки і зрозумів - мені тут не місце..
на 1500 була інша співбесіда.. на неї можна було і не їхати.. +/- все те саме.. і ще більша віддаленість від центру.. мужички на території поділилися своїми думками на рахунок цієї контори.. та все є зайшов.. упоротий.. ха-ха.. ті самі бланки до заповнення.. ті самі секретутки.. навіть не став ніц писати.
після зміни приїхав додому.. була купа планів.. вони розчинились в лінощах..
завтра вночі потяг до Франківська.. звідти до Ясинів.. і гори.
от тільки тепер і цього не досить.
діагноз - брак розуміння. раніше в мене була підтримка вчительки. тепер щось змінилось. мабуть, все. та з мене виходить поганий тарган. і це проблема.
пошук..
пошук..
пошук..
пошук..

Latest Month

October 2014
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by Katy Towell